June 27th, 2016

witch

Шекспир. Сонет 74

    William Shakespeare


    Sonnet 74



But be contented when that fell arrest
Without all bail shall carry me away;
My life hath in this line some interest,
Which for memorial still with thee shall stay.
When thou reviewest this, thou dost review
The very part was consecrate to thee,
The earth can have but earth, which is his due;
My spirit is thine the better part of me.
So then thou hast but lost the dregs of life,
The prey of worms, my body being dead,
The coward conquest of a wretch's knife,
Too base of thee to be remembered,
The worth of that is that which it contains,
And that is this, and this with thee remains.

    ***


    Вільям Шекспір


    Сонет 74



Усе гаразд. Як мене до в’язниці,
З якоï вже немає вороття,
геть звідси поженуть, тобі лишиться
Вкарбоване в рядки моє буття.

Із кожноï строфи твій подих лине.
Я завжди при тобі — оцей сувій.
Хай глина повертається до глини.
Мій дух безсмертний — твій і тільки твій.

Що візьме в нас коса невідворотна,
То здобич хробаків, то донна муть.
Наш сенс, основу, нашу суть істотну
Моï слова над косарем здіймуть.

Лиш вірші варті, плоть душі живоï.
Тож ось вони, навік-віки — з тобою.